Охоронець домашнього вогнища

     Історія наших предків має поганське коріння, відгомони яких ми можемо спостерігати і сьогодні все в тих же прислів'ях, приказках, повір'ях і прикметах. 1 квітня наші предки - язичники відзначали одне цікаве свято. Цей день вважався днем ​​пробудження домовика. Стародавні слов'яни вірили, що на зиму він, подібно багатьом тваринам і духам, впадав в сплячку і прокидався лише зрідка, щоб зробити необхідну роботу по дому. Спав домовик рівно до того часу, коли приходила весна. Першого ж квітня весна приходила остаточно і безповоротно, і головний дух - охоронець вогнища домовик - повинен був прокинутися, щоб навести лад в домі. А так як наш домовик має звички дитини, то після довгої сплячки він прокидається не надто радісним. Він тут же починає пустувати, а часом і хуліганити. Тому наші далекі предки в цей день намагалися всіляко догодити домовику. Як то кажуть ні кашею і хлібом єдиним, а ще покладалися видовища. Такими видовищами для домовичка ставали повсюдні гуляння, жарти, сміх людей в будинку, які розігрували один одного весь день. Згодом про зустріч весни і задобрювання домовика першого квітня забули, але традиція жартувати, розігрувати і обманювати в цей день залишилася.

     А дитяча письменниця Тетяна Александрова написала дуже веселі історії про двох кумедних домовиків Кузьку і Нафаню. А ще була створена ціла серія мультфільмів. А для читачів бібліотеки № 21 є можливість зустрітися з Домовиками, які живуть на полиці дитячого відділу нашої бібліотеки.

БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 21

                                                           вул. Посмітного, 33