«Пхе, які нісенітниці! Дурнів, які бажають мені веселого Різдва, слід посадити на подушки, набиті гостролистом, або зварити з їхніми власними різдвяними пудингами». Жалюгідний старий скнара Ебенезер Скрудж ненавидить Різдво. Чи зможе така корислива, черства і самотня людина, як він, коли-небудь змінити своє життя? Однієї жахливої ночі Скруджа переслідують аж чотири духи. Чому вони показують йому картини минулого? Чому він бачить інших людей, які насолоджуються Різдвом? Чому духи показують Скруджу смерті малого хлопчика і нікчемного старого скнари? Смійтеся й плачте, читаючи цю різдвяну історію. Скрудж завжди вважатиме Різдво нісенітницею чи навчиться вигукувати: «Веселого Різдва усім»? Переказ Джилл Тавнер Ілюстрації Kарен Доннеллі. Книга видана за кошти гранту інституційної підтримки
Про письменника: Чарльз Діккенс
Чарльз Діккенс (англ. Charles Dickens, *7 лютого 1812, Лендпорт — †9 червня 1870, Гейдсгілл) - письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах проблеми англійського суспільства, а й намагався їх розв'язувати.
Його активна літературна й громадська діяльність сприяла ліквідації боргових тюрем, реформ у галузі освіти і судочинства, збільшенню кількості доброчинних організацій. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя.
Народився Чарльз Діккенс 7 лютого 1812 року в сім'ї дрібного чиновника Джона Діккенса. Початкову освіту Чарлз здобув у Чатемській школі, де тоді вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс; він і прищепив хлопчикові любов до англійської літератури й до читання взагалі.
Батько письменника занадто легковажно ставився до сімейного добробуту, геть заплутався у боргах, і сім'я подалася до Лондона. Ситуація погіршувалася, і батько Чарльза потрапив-таки у боргову тюрму. Щоб якось зарадити лихові, Чарльза влаштовують на фабрику. Шість місяців, проведених у брудному старому приміщенні, були для вразливого хлопчика чи не найстрашнішими: одноманітна праця тривала з ранку до вечора. Це була й моральна травма для Чарльза, котрий прагнув навчатися.
Материного спадку вистачило на те, аби розплатитися з кредиторами й забезпечити сім'ї більш-менш пристойне життя. Чарлз із неабиякою радістю залишив фабрику й продовжив навчання у приватній школі, після закінчення якої почав працювати молодшим клерком в адвоката.
З 1832 року Чарльз працював у місцевій газетці, потім був співробітником часопису "Дзеркало парламенту", що належав його родичеві. Наприкінці 1833 року в журналі "Манслі Мегезін" з'явилося перше оповідання "Обід на Поплар Вок". А вже у 1836 р. вийшли "Нариси Боза" у двох томах.
"Посмертні записки Піквікського клубу" - твір, що зробив відомим Діккенса, але сучасному читачеві він видається незрозумілим. Справа у добі письменника, літературній ситуації.
Тогочасне життя породило літературу, можливо, у багатьох випадках примітивну, але не позбавлену того, за що згодом англійці так шануватимуть Діккенса і, здорового оптимізму, щирості й веселості. Після виходу у світ "Нарисів Боза" до Чарльза Діккенса завітав один із компаньйонів фірми Чепмен і запропонував участь у виданні, яке б частково нагадувало сучасні комікси. Це мала бути весела розповідь про спортивний клуб.
Величезний успіх записок змусив автора повірити у власні сили й він, не закінчивши цього твору, підписав договір на новий роман "Пригоди Олівера Твіста".
Роман "Записки клубу" був закінчений у 1837 р. Ім'я автора було відоме кожному англійцеві.
Після розриву з видавництвом у 1844 р. він подорожує Італією, Францією, Швейцарією. Враження від мандрівки відтворені у циклі "Картини Італії".
Початок 50-х років - новий етап у творчості Діккенса. У 1850 році він розпочав роботу над "Історією Англії для дітей", що мала стати захопливою і романтичною. У цей період Діккенс активно працює в різних жанрах, проте перевагу віддає роману та його жанровим формам: історичний роман ("Повість про два міста" 1859), соціальний роман ("Крихітка Доррін" 1855-1857), соціально-авантюрний ("Великі сподівання" 1861), детективи ("Таємниця Едвіна Друда" 1870), роман-утопія ("Тяжкі часи" 1854).
Чарльз Діккенс не зміг закінчити свій останній роман "Таємниця Едвіна Друда". 8 червня 1870 року йому стало погано; Звістка про смерть улюбленого письменника буквально приголомшила Англію. Це була національна трагедія. Його поховано в куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.
Комментариев нет:
Отправить комментарий