Володимир Рутківський “Злюще цапище”
Весела і дотепна
повістина класика дитячої літератури Володимира Рутківського оповідає про
дивовижну дружбу хлопчика Северинка та велетенського цапа, якого, може, і
несправедливо, назвали Злюще Цапище. То тільки попервах, коли Северинко приїхав
на літо в село до бабусі, Цапище добряче випробував на ньому свої роги. А далі
— цілком несподівано — став найкращим другом хлопчика. Ось уже Северинко й не
боїться Цапища — і морквою найсмачнішою з бабусиної грядки пригощає, і кленове
гілля до землі прихиляє, адже молоде листя так смакує другові! А Цапище
натомість Северинка та його приятельку на гойдалці розгойдує, а ще смішить
своїми вибриками. А одного дня навіть рятує пташеня, яке випало з гнізда…
Разом із Северинком
маленькі читачі крок за кроком пізнаватимуть таємниці світу, який
відкривається, якщо не побоятися вперше вийти за бабусині ворота. А завдяки
ілюстраціям Наталі Кудляк ці пригоди будуть веселими і дуже-дуже динамічними,
як і мріяв автор.
Наталка Малетич про книжку «Злюще Цапище» Володимира
Рутківського
Літо у селі сонячне,
смачне і смішне, особливо, якщо батьки відвозять тебе до дідуся і бабусі.
Пригоди під час канікул – це особлива ніша в дитячій літературі, хто ж не
пам’ятає «Тореодорів з Васюківки» Всеволода Нестайка? Тепер дотепних історій на
літо стало більше, адже вийшла книжка ще одного українського класика Володимира
Рутківського «Злюще Цапище». Редакторка відділу дитячої літератури Наталка
Малетич згадує співпрацю з автором.
***
Одного разу класик
дитячої літератури Володимир Рутківський надіслав до «Видавництва Старого Лева»
рукопис повісті із дотепною назвою «Злюще Цапище», зауваживши, що присвятив її
Северинкові, синові Миколи Шейка і Мар’яни Савки, і його «першому виходу у
великий світ», тобто першим самостійним дитячим крокам, без супроводу батьків.
Для цього автор «відпровадив» свого героя до бабусі в село, де познайомив його
з Цапищем, який спершу випробував на хлопчику свої роги, а згодом став його
найкращим приятелем і захисником.
Автор написав про
дитинство так світло і тепло, що, читаючи книжку, я згадувала різні кумедні
випадки зі свого дитинства і літа на селі. Напевно, і в батьків, які читатимуть
повість своїм дітям, теж знайдеться не одна історія, щоб поділитися нею. А діти
теж зможуть відкривати світ з героями книжки, політати з ними на саморобній
гойдалці, врятувати пташеня і навчитися боронити себе від кривдників.
Коли ми взялися працювати
над художнім оформленням книжки, я попросила Мар’яну накидати для ілюстраторки
Наталі Кудляк ескіз маленького Северинка, яким він був років 3-4 тому. І вже
цей скетч художниця взяла за основу свого образу. Наталя створила дуже гарну і
динамічну візуальну історію. Хочеться знову і знову переглядати малюнки в цій
сповненій гумору і пригод книжці, розглядати деталі й міміку персонажів, і
усміхатися - усміхатися - усміхатися. Дуже хочеться вірити, що й автор
усміхається своїй новій книжці десь із небесної хмаринки…
Біографічна довідка
Рутківський Володимир Григорович
Народився 18 квітня 1937
року в с. Хрестителеве на Черкащині. Навчався спочатку в Одеському інституті
харчової та холодильної промисловості, а потім в Одеському політехнічному
інституті. Перші твори вийшли у 1959 році.
У 1960-тих роках працював
на Одеському суперфосфатному заводі. Згодом став працювати журналістом.
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима
Горького. Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ.
Літературну діяльність
розпочинав поетом.
Поетичні збірки:
«Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть Богданкове вікно»,
«Рівновага», «Знак глибини», «День живої води».
Потім взявся за твори для
дітей та юнацтва: повісті «Ганнуся», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого
затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»;
повість-легенда «Сторожова застава», книга нарисів «Земля майстрів»,
п’єса-казка «Прибульці»; історичний роман «Сині Води», «Джури козака Швайки»,
книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата».
У 2011 році став
лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний історичний роман «Сині
Води».
У 2012 році переміг у
номінації «література» Шевченківської премії 2012.
У 2013 році кінопроєкт за
романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі
Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. У 2017
році пройшла прем'єра в кінотеатрах України.
Помер автор 31 жовтня
2021, у м.Одеса.
Текст
зібрав з відкритих джерел та відредагував
О.
Надемлінський
Комментариев нет:
Отправить комментарий