«Про забезпечення функціонування української мови як державної»: 25.04.2019 р. Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д
25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти
Законопроект забезпечує:
- знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг;
- іспит з української мови для набуття громадянства.
- не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
- домінування української мови у сфері культури;
- не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження;
- не менше 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; україномовну освіту;
- курси української мови для дорослих;
- українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ;
- україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків;
- україномовну рекламу, покажчики, вивіски тощо.
Законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням.
Водночас, законопроект не втручається у сферу приватного спілкування та релігійних обрядів; не обмежує прав корінних народів і національних меншин; дозволяє отримувати сервіс іншою мовою за згодою сторін і досить широко застосовувати англійську та інші мови ЄС.
Не змушує, а сприяє – законопроект покликаний передусім захистити права тих, хто хоче говорити українською та отримувати нею інформацію і послуги, захистити свою ідентичність та ідентичність своїх дітей.
Закон не зазіхає на звичні мовні практики більшості населення, а навпаки забезпечує повноцінну можливість вибору мови спілкування для громадян, усуває перешкоди, створює комфорт для переходу на українську, але не змушує.
Він обмежить мовний комфорт лише тих надавачів послуг при виконанні посадових обов’язків, які досі не зважали на мовні права громадян/споживачів. Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.
Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.
Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.
Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.
Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).
Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.
Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.
Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.
Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.
За матеріалами Укрінформу
