Знайомство з німецькою бібліотекою

 

    Я завжди милувалася фотографіями, на яких було зображено міста з вичурною архітектурою, гарненькими, схожими між собою будиночками. І навіть не спадало на думку, що я колись побуваю в одному з міст, побачених на фото в інтернеті.

    24 люте 2022 року перевернуло життя моєї родини так як і життя багатьох українських родин. Всього за тиждень від повномасштабного вторгнення росії, я з дітьми приїхала до міста з фото-мрії - Дрездена. Можливо, колись я зможу розповісти про все, що сталося дорогою, перші дня, тижні, місяці..., але зараз хочу розповісти про моє перше знайомство з районною БІБЛІОТЕКОЮ у місті.

    Як відомо, бібліотекар він і в Дрездені бібліотекар. Певно, це стосується всіх професій, якщо людина по справжньому любить, чим займається. Мій шлях до будинку з книгами був досить довгий, адже існує мовний бар'єр. Тому до омріяного оазису я потрапила на п'ятий місяць перебування у Дрездені.

    Моя районна бібліотека знаходиться у невеличкому торговому центрі, на прешому поверсі. Як виявилося мої страхи були безпідставні, я змогла коротко розповісти звідки я, і що бажаю стати постійним відвідувачем. 

    Після заповнення відповідних бланків, мене внесли до комп'ютерного реєстру, видали пластиковий читацький квиток. Його вартість складає десять євро на півроку, на рік, здається, двадцять п'ять євро. Після запису я маю право на користування WFI. 

    Майже як у нас, але з комп'ютерною системою. 

    Районна бібліотека поєднує у собі дорослий та дитячий відділи. Дитяча зона дуже барвиста, з комфортними подушками, яна яких можна сидіти, лежати, фотографуватися, одним словом, займатися усім, чого забажає дитяча вибаглива дитяча душа. 

     Після того, як до Німеччини прибула велика кількість українців, у бібілотеці з'явилися дитячі книги українською мовою, що не може не викликати поваги.

    Моїми першими книгами стали дитячі комікси, адже потрібно вчити мову! 

    До речі, кожної середи, о 13.00, у бібліотеці працює мовний клуб “Діалог”. Тут збираються люди, які хочуть покращити знання німецької мови. 

    27 липня учасником “Діалогу” стала і я. На жаль, моїх знань вистачило лише на те щоб коротко розповісти про себе, але було досить цікаво поспілкуватися. Зустріч вів викладач німецької мови, його було досить складно слухати, іншими учасниками були двоє австралійців, турок, одна українка - я, ще одна вчителька німецької мови. Кожний розповів про свою країну, клімат, професію, проблеми з навчанням дітей у школі. Зустріч тривала годину, але було досить цікаво.

    Щодо німецької мови. Німці ставляться досить толерантно до людей, які намагаються вчити мову, це для них дуже важливо. 

    Для біженців, і не лише українських, відкривалася величезна кількість курсів. Спочатку були волонтерські, де можна було отримати початковий рівень так званий “А1”, а тепер створюються інтенсивні. Правда, є проблема з місцями, але через певний час вони з'являються. Звичайно, ви зможете в якійсь установі щось поясними англійською, ну все-таки Євросоюз, але щоб не говорили, для німців мова дуже важлива, бо мова таки має значення.

    Це моя невеличка розповідь про знайомство з німецькою бібліотекою. Читаймо, бо ми того варті. 

    Думаю, далі буде...

Людмила Музичко