СВЯТО ІВАНА КУПАЛА​

 Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

Раніше цей день збігався з датою літнього сонцестояння (зазвичай 21 - 22 червня) — найдовшого дня року, і саме свято мало яскраво виражену сонячну символіку. Саме в цей час день має найбільшу протяжність, а ніч найкоротша, тому в купальській пісні співають «на Купала нічка мала», «Мала нічка на Купалочка». Відставання церковного календаря відсунуло свято аж на півмісяця від дня літнього сонцестояння – на 6 - 7 липня.

Купальські забави відбуваються ввечері, вночі (в Купальску ніч, або, як кажуть, нічку-купалочку) і в самий день Купала. Найбільш ймовірно, що назва свята походить  від слова «купатися», адже під час проведення купальських забав обов'язковим є обряд купання. На західноукраїнських землях свято має назву «собітка», а пісні називаються «собітковими». Ця назва походить від слова «собити», тобто добувати тертям вогонь для обрядового вогнища.

У колі річних слов’янських свят Купало є одним із найголовніших, і відзначається урочисто і пишно. Цьому сприяє пора його проведення: Сонце в цю пору найсильніше, трави і квіти найбільш цілющі. За повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров'я.

А ми пропонуємо в цю чудову пору перечитати повість М. В. Гоголя - «Вечер накануне Ивана Купала».

Центральна міська дитяча бібліотека

Французький б-р, 11а