Сьогодні, 23 січня виповнюється130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891-1967), українського поета, державного та громадського діяча.
Тичина Павло
Український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Народився 23 січня 1891 р. в с. Піски на Чернігівщині. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін.
Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією. Працював в хорі (спочатку солістом, а потім – диригентом). Згодом – у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918-1919).
З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів.
Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода» (1939), «Похорон друга» (1942), «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України» (1943) та деякі інші.
Помер 16 вересня 1967 року у Києві.
Запрошуємо вас до нашіх бібліотек.
Для запису до бібліотеки дітям при першому відвідуванні потрібно привести з собою дорослого з його паспортом. Надалі ні дорослий, ні його паспорт не потрібен.
До речі, ми обслуговуємо і дорослих читачів. У нас є багато цікавих книг. Яких? Приходьте - побачите.
Всі послуги нашої бібліотеки абсолютно безкоштовні!
Список дитячих бібліотек міста Одеса:
Центральна бібліотека | Французький б-р, 11а |
Універсальний читальний зал | Катерининська, 67 |
Бібліотечно-інформаційний центр | Катерининська, 67 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 4 | Градоначальницька, 9 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 8 | Б.Хмельницького,13 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 9 | Французький б-р, 11а |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 10 | Чорноморського козацтва,169а |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 11 | вул. Ільфа і Петрова, 15 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 19 | вул. Єфимова,12 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 21 | вул. Посмітного, 33 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 22 | вул. Інглезі, 5 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 23 | Чорноморського козацтва,45 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 24 | вул. Фабрична, 1/2 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 26 | вул. Л.Толстого, 13 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 36 | вул. Краснова, 5 (ст.) вул. Краснова, 11б (мол.) |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 37 | вул. Марсельська, 14 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 39 | вул. Варненська, 12а(мол.) вул. Варненська, 12/4(ст.) |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 40 | пр. Добровольського, 148а |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 45 | вул. Корольова, 71/1 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 46 | пров. Вишневського,13 |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ № 48 | вул. Балківська, 36/6 |
Комментариев нет:
Отправить комментарий