Світи Сергія та Марини Дяченків.

Ще один ювіляр квітня — Сергі́й Сергі́йович Дяче́нко — український письменник-фантаст, сценарист. У минулому — вчений-психіатр і генетик. Працює у співавторстві зі своєю дружиною Мариною Дяченко. Пише російською мовою (у минулому українською).

Сергій Дяченко народився 14 квітня 1945 року у Києві. Син видатного українського мікробіолога, професора Сергія Степановича Дяченко. У 1966 році закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-психіатром.

Кандидат біологічних наук. У 1989 році закінчив сценарний факультет ВДІКу. Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1987 року разом з А.Д. Борсюком (режисером), О.І.Фроловим (оператором) за повнометражний науково-популярний фільм «Зірка Вавилова» Київської кіностудії науково-популярних фільмів. Автор кіносценаріїв до фільмів: «Микола Вавилов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди», «Генетика і ми», «Природи міцні затвори», «Совість у білому халаті», «Академік Беляев», «Зірка Вавилова» та ін.

До 2009 року жив і працював у Києві, потім переїхав до Москви. У 2013 році разом з дружиною Мариною переїхали з Росії у США та відтоді проживають у штаті Каліфорнія.

Марина і Сергій Дяченко дебютували як співавтори у 1994 році — їх перший роман «Брамник» було відзначено премією «Кришталевий стіл» КЛФ «Зоряній шлях» та визнано найкращим дебютом на «Євроконі-96».

Серед особливих літпремій – премія «Бронзовий равлик», якого п’ять разів отримували Дяченки. Вперше «Бронзовий равлик» їм особисто вручав Борис Натанович Стругацький за роман «Армагед-дом» у 2001 р.

А Міжнародну літературну премію імені братів Стругацьких письменницький дует отримав 2003 р. за «Долину совісті», після цього ще тричі тандем ставав фіналістом цієї престижної премії.

На конференції «Єврокон-2008» у Москві їх роман «Vita nostra» був удостоєний Премії премій у номінації «кращий фантастичний роман».

Вони – лауреати Меморіальної премії ім. Кіра Буличова «за гуманізм у мистецтві», «за внесок у фантастику» відзначенні письменницькою преміями «Аеліта», «АВС-премія», «Сигма-Ф», «Кадуцей», «SFINKS» тощо.

На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго разом з Мариною Сергій Дяченко визнаний найкращим письменником-фантастом Європи. У співавторстві з нею написав 25 романів, десятки повістей та оповідань. А саме: "Брамник", "Шрам", "Наступник", "Скрут", Ритуал", "Відьомська доба", "Печера", "Авантюрист", “Пандем”. Їх книги активно друкують не тільки в Україні, а й у Польщі, Болгарії, Росії, Німеччині, Франції, Іспанії.

Тому сам він стверджує: “Не існує письменника Сергія Дяченка – є письменник Сергій і Марина Дяченки”.

Напередодні ювілею Сергія Сергійовича ми пропонуємо вам ознайомитись з кількома книжками, які є у наших бібліотеках.

Дяченки М. та С. Мідний король : роман / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. Я.В. Житіна ; худ.-іл. Ю.Є.Нікітін ; худ.-оформлювач Н.С. Галавур. — Харків : Фоліо, 2017. — 486 с. : іл. — (Світи Марини та Сергія Дяченків).

«Мідний король» - епічна сага Марини та Сергій Дяченків, дія якої відбувається у світі, описаному в романі «Варан». Світ цей жорстокий і непередбачуваний: у печерах мешкають дракони, небо патрулюють вершники на величезних птахах, а магічні зверуїни - чотириногі люди - здійснюють правосуддя. І невідомо, що сталося б з хлопчиськом-рабом Развіяром, якби одного разу божевільний старий не навчив його простого заклинання: «Мідний король, Мідний король! Візьми, що мені дорого, дай, що мені треба!» І він отримує особливий Дар, що позволяє звернутися до Мідного короля. Але що це - Дар або Прокляття? Чи зможе Дар допомогти Развіяру знайти щастя, чи Прокляття заволодіє його душею, адже Мідний король ненаситний?

Дяченки М. та С. Віта Ностра : роман / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. О. Негребецького ; худ.-іл. А.Ю. Єгошина ; худ.-оформлювач Н.С. Галавур. — Харків : Фоліо, 2017. — 394 с. — (Світи Марини та Сергія Дяченків).

    «Віта Ностра» — роман-ідея, роман-перетворення, роман про те, як стати дорослим, пізнати себе, про біль і страх. Істинний страх, коли боїшся, що щось може статися з твоїми близькими, коханими, рідними, беззахисними, та ще й через твою провину, змушує Сашу Самохіну вступити до дивного інституту Спеціальних Технологій, де студенти схожі на чудовиськ, а викладачі — на занепалих янгелов. І життя її перетворюється на жахіття...

Дяченки М. та С. Темний світ. Рівновага : роман / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. О. Негребецького ; худ.-оформлювач Н.С. Галавур. — Харків : Фоліо, 2017. — 283 с. — (Світи Марини та Сергія Дяченків).

Мене звуть Даша Лебедєва. Філфак МДУ, другий курс. Я безтолкова і загалом середнячок. Коли роздавали таланти, мене явно відтіснили кудись у кінець черги... До того, як усе це закрутилось, я гадки не мала, що срібний кулон, який дістався мені від батька, — потужний артефакт і з його допомогою можна бачити Тіней. Я й уявити собі не могла, що ці жахливі безсмертні створіння, які висмоктують із людей радість, любов і життєві сили, будуть загрожувати моїм близьким. І, звичайно, навіть не підозрювала, що на мене можуть звернути увагу відразу двоє хлопців — самовпевнений мажор Сем і чесний добряга Міша.

Але про все по порядку. А почалася ця історія з того, що я померла..

Дяченки М. та С. Дика енергія Лана / Марина та Сергій Дяченки. — Вінниця : Теза, 2006. — 414 с.

«Дика енергія Лана» Тут люди працюють пікселями. Енергію життя отримують по дротах. Істоти з величезним ротом чатують на самогубців. На вершинах покинутих хмарочосів в’ють гнізда бунтарі, глибоко в закинутому метро живуть люди-кроти, і щодня вагончик канатної дороги вирушає на Завод — легендарне місце, де кажуть, всі щасливі… «Дика енергія» читається на одному подиху і звернена в першу чергу до молоді. Водночас це роман-метафора, цікавий читачам будь-якого віку. На міжнародному конгресі фантастів «Єврокон-2005» (Ґлазґо, Шотландія) Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими фантастами Європи. Відома співачка Руслана, переможниця «Євробачення», створює новий стиль-проект у жанрі фентезі за мотивами цього роману.

Дяченки М. та С. Долина совісті : роман / Марина та Сергій Дяченки. — К. : ТОВ “Гамазин”, 2008. — 336 с.

       Нам складно уявити собі абсолютну самотність, коли в житті замість рідних душ - глуха порожнеча. І навіть якщо у тебе є зовнішній блиск успішного письменника, всередині ти - привид. Підсумок таланту - самотність. А підсумок любові? Саме любов виявляється здатної що-небудь змінити, навіть те, що здається фатальним ...

Дяченки М. та С. Брамник : роман / Марина та Сергій Дяченки. — К. : Джерела М, 2005. — 288 с.

За все в житті доводиться платити, в тому числі — й за нерозсудливі юначі жарти. І ціна буває зависокою навіть для чарівника. Могутній маг, наділений талантом і честолюбством, у покарання за гордощі перетворений на бездушну річ і позбавлений магічного дару. Згадайте останні події — ця ситуація не така вже фантастична. А якщо додати до цього нерозв’язну любовну колізію — тоді вже просто хоч із мосту та в воду!

А метри фантастичного жанру — на те й метри, щоб дати нам змогу за символікою образів з чарівного світу Фантазії розгледіти прості істини, які тисячі років рятують людину від розпачу й зневіри. Схибив одного разу — стережися, щоб не схибити вдруге; кохання не завжди приносить щастя, але від цього не слабшає; дружба й самовідданість, любов до людей і життя здатні перебороти навіть космічний жах вселенської катастрофи.

Дяченки М. та С. Пандем : роман / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. О. Негребецького. — Харків : Фоліо, 2012. — 284 с.

Кожна людина хоч раз у житті відчувала, що її хтось покликав. Покликав зсередини... Пандем — що це? Ніхто не знає, звідки він (вона? Воно?) прийшов, ніхто не розуміє, що йому потрібно. Але він є, і є майже повсюди, він розмовляє з людьми. Зсередини. Реальність починає мінятися. В одній лікарні одужали всі безнадійно хворі пацієнти, цивілізація йде шляхом прогресу. Та цей “співрозмовник” починає міняти світовідчуття людей. Це добре чи погано, і взагалі що принесе людству прихід Пандема — добро чи зло? Це кожен має вирішувати сам...

Чекаємо на поціновувачів фантастики після карантину.