вторник, 6 ноября 2018 г.

Слова вбивають.



ОГЛЯД

творів художньої літератури
 для підлітків.

Перед розумом треба схилити голову
Перед добрим серцем стати на коліна.
(В. Гете)


Запобігти насиллю, допомогти тим, хто потерпає від нього, навчити тих, хто сам вчиняє насильство бути більш толерантними, людяними, терпимими можливо лише відкрито та правдиво розповідаючи дітям та молоді про таке ганебне явище як булінг. Про те, що відчувають ті, хто став об'єктом фізичного та психологічного приниження, про те, що насправді люди, які не схожі на інших, мають якісь вади, не є поганими, другосортними, або лузерами. Вони просто не такі і в них багато чеснот та талантів, треба просто бути до них прихильнішими. І саме художня література тут нам допоможе.
Даний огляд творів художньої літератури призначений для спільного читання батьків та дітей. Книги, що ми зараз розберемо можна рекомендувати підліткам як профілактичний засіб від нерозуміння, самотності, від відчуття, що навколо одна лише фальш...
Тема булінгу, насильства не є новою та незнайомою як для дітей так і для педагогів та батьків. Не нова вона і для письменників. Так чи інакше цієї теми торкаються навіть автори класичних творів світового рівня. Наприклад романи Чарльза Дікенса “Пригоди Олівера Твіста” та “Ніколас Нікельбі”, на початку роману англійської письменниці Шарлоти Бронте “Джен Ейр” також розповідається про приниження головної героїні у школі “Ловуд”, до якої її відрядила тітка. Та особливо актуальною тема насильства в сім'ї, у школі стала саме в останні роки.
Висвітлювання у художньому тексті актуальних і складних проблем, які переживають діти і підлітки – одна із тенденцій сучасної прози для дітей та юнацтва. Уже традиційно у реалістично-психологічних текстах письменники прописують проблеми дорослішання та соціалізації, спілкування дітей-ровесників та їх стосунків з батьками. Однак не кожен автор береться за теми, про які ще донедавна було не прийнято говорити у дитячій книжці. Одна з них – шкільне аутсайдерство, насильство, цькування. Орієнтуючись на цільову аудиторію читачів, автор має не тільки констатувати й художньо прописати у сюжет факти насильства й цькування, а вибудувати адекватну модель поведінки героїв у тих ситуаціях, які виникають, запропонувати щиру розмову з дітьми.


     Перша книга яку ми хочемо вам запропонувати була написана у 1981 році. Її поява викликала ефект бомби, що розірвалась. У Радянському союзі не прийнято було говорити, а тим більше, писати на такі теми як підліткова жорстокість, але... Повість Володимира Железнікова “Опудало” все ж таки побачила світ. Він написав її з реального випадку, який трапився з його онукою, вона істала прототипом головної героїні книги.
     "Опудало" — твір не однозначний. З одного боку ця книга несе в собі ніколи не старіючу мораль, з іншого ж події, описані в повісті, в наше століття злегка наївні і незрозумілі. Більшість з нас знайомі з цією історією бодай побіжно, адже у "Опудала" є успішна екранізація, і навіть якщо ви не дивилися її особисто, то чули про сюжет від батьків, родичів, знайомих і т.
          Оленка Бессольцева - те саме опудало, взяла на себе чужу провину, щоб врятувати друга, і постраждала при цьому від цькування однокласниками. Герої книги - звичайні радянські школярі, схожі на сучасних дітей у всьому крім одного нюансу: у них є ідеологія. Вони прекрасно знають, що зрада це погано і цькують дивну, несхожу на них дівчину, не тільки через особисту неприязнь (як це прийнято в наш час), а й через моральні принципи.                           Самим відразливим персонажем все ж виявилися не діти, що знущаються над Оленкою, а людина, якій вона довіряла і все прощала. Боягузтво однієї людини привело до результату, який вдарив найболючіше. Все ж книгу корисно давати в руки і нинішньому поколінню дітей. Актуальність цькування не пройшла з часом, а лише загострилася. І поки є шанси пробудити почуття шляхетності і справедливості в кожному з нас, їх потрібно використовувати. Герої “Опудала” кінець кінцем розкаюються, вони усвідомлюють всю ганебність своєї поведінки та коли Олена разом з дідусем їде з городу вони пишуть на класній дошці “пробач нас, опудало”...

                 "И тоска, такая отчаянная тоска по человеческой чистоте, по бескорыстной   храбрости и благородству все сильнее и сильнее захватывала их сердца  и требовала выхода". 

      Ще одна книга Володимира Железнікова «Опудало-2 або гра метеликів” - це повість про долі п'ятьох підлітків, про любов, ненависть, про дружбу та зраду. Сюжет книги чимось нагадує тему попереднього твору - «Опудало». Головна героїня книги Зоя Смирнова, дуже добра відкрита і душевна дівчинка, в серці якої є велика частка хоробрості і самопожертви заради близьких людей і заради любові. Вчинки людей, жорстокі і, здавалося б, зовсім незначні, можуть змінити долю і внутрішній світ кожної людини. Зої доведеться пройти чимало випробувань, щоб залишитися людиною , а не зламатися. 
      “Гра метеликів” - своєрідне художнє попередження про те, як непросто відрізнити відвагу від безбашеності, самозбереження від боягузтва, цілеспрямованість від бездушного егоїзму, «зграйню солідарність» від дружби ... І про те, як дорого доводиться платити за необачні слова і вчинки. Адже саме на такі «відчайдушні подвиги» провокують один одного юні герої повісті. Навіщо? Так для того, щоб довести власну «крутість» або не виглядати слабаками в очах ровесників. 
        Лише у миролюбної Зойки Смирнової мотиви вчинків лежать поза сферою амбіцій і метушливого самоствердження - ну так вона ж «дурепа», «недороблена», «пришелепкувата» (так вважають не тільки однолітки, але і деякі дорослі знайомі ...) 
       Події повісті, немов лакмусовий папірець, виявляють глибинні якості учасників цієї історії, приховані до пори під звичними соціальними ролями і масками. Звичайно, характери юних героїв ще не сформовані до кінця, але основні «вектори» позначаються яскраво і недвозначно. 
       Чи зможуть підлітки усвідомити, ЩО кожен з них носить в душі? Чи захочуть бути правдивими наодинці з собою ?? .. Ця повість може бути корисна не тільки тінейджерам, але і не байдужим до їх проблем дорослим - вона може стати хорошим приводом для щирої розмови про життя. Внутрішня чесність - це так непросто, але наскільки ж необхідно! 

   
      У світовій літературі значно раніше звернули увагу на підліткові проблеми. Одна з найкрутіших сучасних підліткових серій — це повісті норвезької письменниці А. Аугільд Сульберг “Хто проти суперкрутих”, “Суперкруті догрались”, “Привиди проти суперкрутих”. А завдяки перекладачці Наталі Іваничук та ілюстраторці Анастасії Стефурак — це серія яку не хочеться випускати з рук, допоки разом із сором'язливою й забитою на початку героїнею не навчишся любити себе й не відкриєш себе світу. Бо як інакше світ побачить усі твої таланти. 
      В нашому фонді поки ще наявна тільки перша книга серії, але саме вона найбільш варта уваги у контексті цього огляду. Головна героїня повісті дванадцятирічна Анне Беа вважає себе потворою, Та й і у школі на неї поглядають співчутливо. А дехто, особливо трійко крутих дівчат з їхнього класу — Теа, Роня і Ширін, взагалі відверто з неї глумляться і нерідко переходять межу людяності. А все тому, що вона не така як усі, особлива. Вона — альбіноска, з вадами зору, невпевнена в собі, аутсайдерка у своєму класі. Але ж це не завада для справжньої дружби, таланту та першого кохання. 
       Чи не єдиною розрадою дівчинки у школі є Нільс, який завжди готовий підставити дружнє плече та підтримати подругу. Нільс — це взагалі доволі цікавий персонаж серії. Він уособлює у собі ідеального друга. Разом з ним героїні доведеться поглянути в очі своїм найбільшим страхам і дати відсіч “суперкрутим”. 
       Зовсім скоро у школі, де навчаються герої, найважливіша подія осені — Конкурс талантів, а це саме той шанс для Анне Беа нарешті проявити себе і не лише втерти носа трійці суперкрутих нахаб, а ще й зблизитися зі своїм коханням — Магнусом. Анне Беа звісно ж не ідеальна, але вона росте, добрішає, вчиться цінити дружбу, все більше набирається сміливості покинути “свою мушлю” та вибороти собі право на щастя. 

      Альбінізм героїні — це лише прийом, щоб зацікавити читача, та загострити сюжет. Насправді на місці Анне Беа міг бути кожен. Незалежно від того, як ти виглядаєш, як поводишся, які в тебе особливості характеру, аутсайдером в школі може бути кожен. Важливим моментом є ставлення сім"ї до Анни Беа - її обожнюють попри особливості зовнішності й підтримують гуртом за будь-яких обставин. Й тітка, що пережила період під кодовою назвою "невдаха", знаходить вдалу й таку необхідну пораду вчасно. Коли в дитини є надійний тил, то жодний виклик не стане трагедією, а кожна задача отримає гідний розв"язок. 
       Такі тексти, на нашу думку, варто читати разом із дітьми, щоб можна було поділитись враженнями, обговорити й зауважити окремі деталі. Серія повістей про Анне Беа вчить не тому як стати “суперкрутим” та увійти у “вищу касту” школярів, а тому як бути крутим, залишаючись собою. А ще ці книжки про дружбу. Про те як знаходити друзів, як їх не втрачати, як підтримувати одне одного в різних ситуаціях. 




       Мова ціх книг надзвичайно жива та близька сучасним підліткам тому, швидше за все, сподобається багатьом. Вона сучасна — тут і Джастін Бібер, і Ріана, і Фейсбук, смішна, цікава з кумедними деталями та дотепними поворотами сюжету й читається легко та швидко.

      В українській сучасній літературі темі підлітків, шкільного життя багато уваги приділяє Сергій Гридін. Наступний твір з нашої добірки — це сучасна психологічна повість Сергія Гридіна “Не такий”. Автор створив реалістичних героїв — сучасних школярів-підлітків. Описав достовірно шкільну реальність з її випадками булінгу між дітьми, тиску та зневаги вчителів до учнів, з пригнічуванням тих, хто “не такий”, з фільмуванням на відео особливо жорстоких знущань. Гарно передав зародження перших почуттів, ревнощів, ініціативність дівчат у стосунках з хлопцями, ранню незаплановану вагітність. Без прикрас зобразив літній дитячий табір з його “режимом” і далекою від досконалості інфраструктурою. Знайшлося місто в повісті і складним стосункам між батьками, їх розлученню. Автор не приховує від читача, що дорослі можуть завдати дітям болю, можуть вчиняти непродумано, не можуть одразу зрозуміти, що підліток потребує зовсім іншого типу стосунків ніж дошкільня, чи молодший школяр. 
     І на тлі усіх можливих негараздів головний герой — тринадцятирічний товстун Денис — знаходить у собі сили здолати безліч проблем — і фізичних, і психологічних, виробляє наполегливість, вчиться будувати стосунки. Знаходить справжнє перше кохання і повертає втраченого друга. А крім усього балів додає Денисові його начитаність, цілеспрямованість, прагнення справедливості. 


       Ще одна реалістична повість Сергія Гридіна “Не-Ангел”. Автор розгортає цікаву історію дорослішання восьмикласника Олеся. Головний персонаж — звичайний підліток, який мріє про окрему кімнату, новий комп'ютер, відпочинок на морі. Він добре вчиться, має друзів, любить читати, але переживає через батькові сварки, хворобу матері...Гридін дуже добре виписує психологію хлопця, його емоційні переживання, вибудовує цікавий, динамічний та реалістичний сюжет, торкаючись актуальних для підлітків питань. 
  Ці повісті читабельні, цікаві, добре зрозумілі та близькі безпосередньому адресату.


         Твори Галини Малик “Злочинці з паралельного світу” та “Злочинці з паралельного світу-2” також належать до літератури, яка пропонує образ дитини в сучасних реаліях, вони показують приклади втрати дитинства через сирітство та соціальну незахищеність.          
         Фантастична дилогія відомої української письменниці — це весела розповідь про не 
завжди веселі, а часом і страшні пригоди безпритульного хлопчика Хроні, який наперекір долі сподівається знайти своїх батьків. Вірний друг пес Рекс, чеченець Джохар, мудрий ворон Гай, “крутий” кіт Рата, підла і підступна потвора Чмак — далеко не повний перелік персонажів, з якими доля зводить Хроню у його поневіряннях. Окрема сюжетна лінія про безпритульних собак Рекса і Доллі, яка взиває до найліпших людських почуттів — доброти, милосердя, співчуття. М’який гумор, іронічність оповіді, колоритна мова, часом трагізм ситуацій тримають читача у постійній напрузі. Але найбільше зворушують прагнення головних персонажів до справедливості, атмосфера людяності і любові, якими сповнена кожна сторінка книги.
      З повістей випливає, що тварини і птахи, як і ми, є злі й добрі, сумні й веселі, дурні й розумні. І що жити нам усім разом на нашій маленькій планеті допомагають тільки доброта і любов один до одного. 
       Повість «Злочинці з паралельного світу» визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі «Барвінок» і нагороджена Міжнародною премією Степана Феденка (США). А її авторці, Галині Малик, було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року.




       До цих пір ми розглядали твори, в яких автори, тим чи іншим образом, торкаються проблем непорозумінь між дітьми в шкільному середовищі, проблем аутсайдерства, протистояння одного, або купки героїв, проти класу. А ось герої книги одеської письменниці Олени Боголюбової “История одного учебного года” напрочуд дружний клас. Тут немає ніяких цькувань, та образ. Герої цього твору можуть бути хорошим прикладом для сучасних підлітків. Це майже “шкільний детектив” з присмаком одеського життя. Цілий навчальний рік проходить перед читачем, тут трапляється різне: на початку до класу приходить новенький, потім зникає класний журнал, пригоди за пригодами, але ніщо не може розрушити дружби, взаємопідтримки між однокласниками. Позитивний, дотепний, повчальний твір для дітей та їх батьків. 

      Англійські бібліотерапевти Елла Берту та Сьюзен Елдеркін у своїй книзі “Книга как лекарство для детей” стверджують, що читання правильної книги у правільний час допоможе глянути на свої проблеми під іншим кутом. Немає кращого способу допомогти дитині справитись з важкою життєвою ситуацією ніж дати їй історію, герой якої переживає тіж самі труднощі, відчуває такі ж самі емоції та вирішує такі ж самі проблеми. Тому придивляйтесь до своїх майже дорослих читачів, пропонуйте їм правільні книжки і можливо в такий спосіб ми зможемо зробити одних трохи добрішими, толерантнішими, терпимішими, а інших більш впевненими в собі. 
      Завершаючі стислий огляд радимо заходити на сайти, які висвітлюють сучасну українську підліткову та дитячу літературу: 
“Ключ” ( http://www.chl.kiev.ua/key ),
 “Буквоїд” (http://bukvoid.com.ua), 
“Букмоль” ( https://bokmal.com.ua )
      Ці проекти пропонують рецензії на нові книжки сучасних авторів для юнацтва. І ви завжди будете на хвилях сьогодення.


                 Зав. ВДБ та ІП                       Н.В. Кавун

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Зимові книжки для майже дорослих.

Що читати з дітьми взимку. Рекомендаційний список для дітей 6-9 років та їх батьків.